-
1 recommendatory
adj1) рекомендаційний; який рекомендує позитивно; похвальний2) що має рекомендаційну силу; що має бути затверджений (вищою інстанцією)* * *a1) рекомендаційний; рекомендуючий позитивно; похвальний2) який має рекомендаційну силу; який підлягє затвердженню ( вищою інстанцією) -
2 executive approval
-
3 self-validating
який не вимагає (не потребує) затвердження ( вищою інстанцією); який не підлягає ратифікації -
4 self-validating
a; юр.який не потребує затвердження ( вищою інстанцією); який не підлягає ратифікації -
5 recommendatory
a1) рекомендаційний; рекомендуючий позитивно; похвальний2) який має рекомендаційну силу; який підлягє затвердженню ( вищою інстанцією) -
6 self-validating
a; юр.який не потребує затвердження ( вищою інстанцією); який не підлягає ратифікації -
7 confirm
v2. затверджувати, ратифікувати- to confirm a report підтверджувати повідомлення- to confirm the terms of a treaty підтверджувати умови договору- to confirm a treaty ратифікувати договір- the appointment has been confirmed by a higher authority призначення затверджено вищою інстанцією -
8 advocation
n юр.витребування справи вищою судовою інстанцією* * *n; діал.; юр. -
9 affirmation of a judgment
= affirmation of a judgement затвердження рішення суду ( вищою судовою інстанцією)English-Ukrainian law dictionary > affirmation of a judgment
-
10 advocation
n; діал.; юр.
См. также в других словарях:
касація — ї, ж., юр. 1) Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону. 2) розм. Скарга, заява про перегляд судової ухвали, вироку. Написати касацію. •• Каса/ція ви/борів визнання виборів недійсними внаслідок… … Український тлумачний словник
санкція — ї, ж. 1) Схвалення. 2) Затвердження чого небудь вищою інстанцією; визнання законності чогось. || Дозвіл, схвалення. 3) юр. Заходи впливу, покарання за порушення закону. Кримінальна санкція. || У міжнародному праві – заходи впливу щодо держави,… … Український тлумачний словник
апелювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док. 1) юр. Оскаржувати яку небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. 2) перен. Звертатися до кого , чого небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий небудь авторитет … Український тлумачний словник
апеляція — ї, ж. 1) юр. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. 2) Звернення до кого , чого небудь за підтримкою, порадою … Український тлумачний словник
апеляція — Апель, апеляція: звернення, оскарження ухвали, постанова нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою, звернення до кого не будь за підтримкою, порадою [35] … Толковый украинский словарь
апеляция — циї, ж. Пр. [1.] Відкликанняся в якійсь справі до вищої влади, відмовленняся від вироку нижчої влади, оскарження ухвали нижчої інстанції перед вищою. [2.] Звернення до кого небудь за підтримкою, за порадою … Словник лемківскої говірки
